Як в Україні захищатимуть об'єкти культурної спадщини
В Україні планують суттєво вдосконалити законодавство щодо захисту об’єктів культурної спадщини. Для цього у парламенті створюють спеціальну міжкомітетську робочу групу, завдання якої напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть розв'язувати проблему свавільного знищення пам’яток.
Про це розповіла Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Як розповіла Олена Шуляк, за останні два роки армія російської федерації знищила сотні об’єктів культурної спадщини в Харкові, Одесі, Запоріжжі та Херсоні. Але знищення пам’яток в Україні — історія не нова, оскільки їх знесення відбувається вже багато років поспіль — через дії забудовників та сумнівні рішення місцевих рад.
“Тому для нашої країни надважливо на законодавчому рівні запобігти знищенню пам’яток культурної спадщини. Тільки в Києві десятки об’єктів стали об’єктом посягань недобросовісних забудовників у минулому році. Зараз під загрозою садиба 1893 року на вул. Михайлівська, 18, 140-річна пам’ятка архітектури - будинок Осипа Родіна, на вул. Гончара, 71, 150-річний об’єкт культурної спадщини, розташований на вул. Волоська, 2/21/19. А Київрада в свою чергу періодично підтримує знесення пам’яток архітектури задля виділення землі під забудову”, — сказала Голова Комітету з питань організації державної влади.
До міжкомітетської робочої групи увійдуть члени Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Комітету гуманітарної та інформаційної політики. Крім цього, до її роботи залучать народних депутатів, представників апарату Верховної Ради, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерства культури та інформаційної політики, офісу президента, центральних і місцевих органів влади, а також профільні асоціації, науковці й експерти у сфері культурної спадщини.
Одне з першочергових завдань міжкомітетської робочої групи — проаналізувати чинну законодавчу базу щодо захисту об’єктів культурної спадщини, адже саме через прогалини в ній щороку протиправно знищуються сотні важливих пам’яток культури, історії та археології.
“Наша мета - знайти всі законодавчі лазівки, що дозволяють знищувати пам’ятки заради нового будівництва. Знайти, ліквідувати їх і сформулювати нове, чітке та зрозуміле, законодавче поле без шпаринок для його обходу”, — сказала голова профільного комітету.
За її словами, зараз треба напрацювати законодавчі зміни щодо розв'язання проблем та викликів у сфері захисту культурної спадщини неодноразово говорили і в профільних міністерствах, і з громадськістю. При чому в останні роки саме завдяки суспільному розголосу вдалося запобігти знищенню деяких важливих пам’яток.
Останній випадок - “реставрація” однієї з найстаріших будівель київського Подолу - Келій Братського монастиря, якій торік виповнилося 200 років і яка є пам’яткою історії національного значення. Ще минулого року активісти забили на сполох, адже роботи, що зараз ведуться на пам’ятці, не є реставраційними. Звернення щодо встановлення правомірності проведення будівельних робіт на цьому об’єкті Олена Шуляк подала ще у грудні минулого року і зараз досудове слідство стосовно можливого руйнування об’єкта культурної спадщини вже розпочала київська прокуратура.
Також потрібно створити умови для синхронізації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) у складі електронного містобудівного кадастру з Державним реєстром нерухомих пам’яток України, робота над створенням якого триває вже близько двох років. Наприкінці минулого року розробники презентували напрацювання для нього - інформаційно - комунікаційну систему, наповнення якої зараз завершують облдержадміністрації. Вони вносять і самі пам’ятки, і облікові дані по кожній з них, і перевіряють наявність необхідної документації на них.
“Щоб ця система стала повноцінним реєстром, в який будь-хто зможе зайти і подивитися дані по тій чи іншій пам’ятці, ще потрібно провести колосальну роботу. По-перше, внести в неї всі пам’ятки та документацію на них. На сьогодні їх в Україні близько 140 тис, а внесено тільки 100 тис, тому облдержадміністрації заносять решту. По-друге, дані по пам’ятках з паперових носіїв потрібно буде перевірити на достовірність, тобто верифікувати. По-третє, необхідно легалізувати порядок ведення цього реєстру так, щоб витяги з нього могли використовуватися для здійснення управлінської діяльності (для землевпорядників, будівельних проєктів, охорони культурної спадщини тощо), розробити необхідні для цього підзаконні акти”, — підкреслила Олена Шуляк.
