Особливості інформаційного супроводу бойових дій в Нагірному Карабасі
«Сили спеціальних операцій, як суб’єкт інформаційної боротьби, здійснюють постійний моніторинг інформаційного середовища. І ситуація, яка склалася на Кавказі, не могла залишитися поза нашою увагою. Тим більше, що однією зі сторін цього конфлікту є Російська Федерація», - речник Сил спеціальних операцій Збройних сил України Олексій Никифоров. Про це він заявив під час міжнародного круглого столу на тему "Особливості інформаційного супроводу бойових дій в Нагірному Карабасі", що відбувся в інформаційному агентстві "Укрінформ".
Як розповіли учасники заходу, під час аналізу подій на Кавказі був виявлений системний інформаційний вплив, який здійснювався сторонами конфлікту. Як відзначають спостерігачі, вже на наступний день після початку конфлікту в Нагірному Карабасі з’явились російські пропагандисти, які на своїх Telegram-каналах та в російських ЗМІ стали поширювати на російську аудиторію інформацію про тяжке становище цивільних мешканців Нагірного Карабаху, масове надходження добровольців з Вірменії до Нагірного Карабаху та втрати азербайджанської сторони, демонстрацію відстеження руху літаків з третіх країн та звинувачення їх у постачанні зброї та найманців для Азербайджану. Крім того, російська пропаганда поширювала інформацію про релігійну ворожнечу, обстріли цивільних помешкань, факти втручання Туреччини у війну тощо. В цей період Росія демонструвала процеси руйнування азербайджанськими військовими православних святинь вірмен, аби закласти підвалини конфліктів на релігійній основі. Також поширювались повідомлення, що Росія своїм втручанням запобігла повномасштабній війні між Вірменією та Азербайджаном. Ще одним важливим наративом була необхідність максимального зближення Вірменії з РФ та недопущення її проєвропейського руху.
Підсумовуючи різні аспекти інформаційного супроводу війни на Кавказі, аналітики відзначили, що сторони карабаського конфлікту не застосовували нових для українського досвіду підходів до ведення інформаційної війни. Сучасний досвід показує, що сторони вдавались не лише до класичних методів війни, а й широко застосовували методи гібридного протистояння. Також вони змогли ефективно використати релігійний фактор у консолідації своїх народів у боротьбі з противником.
